Нормативні визначення ВПВ

Науково-методична робота

Пустовій Юрій

12.03.2024

Основні визначення в сфері військово-патріотичного виховання в нормативно-правових актах України:

Закон України (№2834-IX, від 13.12.2022)
«Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»

Оборонна свідомість – свідоме сприйняття та готовність громадянина до захисту незалежності і територіальної цілісності України, конституційних засад державного ладу, національних інтересів та суспільно-державних (національних) цінностей України;

Інститути громадянського суспільства – неприбуткові організації, що діють відповідно до законодавства України;

Інфраструктура з утвердження української національної та громадянської ідентичності – будівлі, споруди, інші приміщення, земельні ділянки, на яких вони розташовані, що використовуються суб’єктами відносин у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності для реалізації державної політики та проектів у зазначеній сфері;

Координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності – постійно діючий консультативно-дорадчий орган, утворений при Кабінеті Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевому органі виконавчої влади, органі місцевого самоврядування, що бере участь в оцінюванні ефективності державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності та сприяє координації діяльності суб’єктів відносин у зазначеній сфері на відповідній території;

Проект у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності – сукупність заходів з метою створення продукту, блага чи послуги, спрямованих на реалізацію завдань державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності за напрямами національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання або громадянської освіти;

Суб’єкти відносин у сфері військово-патріотичного виховання – фізичні та юридичні особи, що беруть участь у реалізації проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності за напрямом військово-патріотичного виховання;

Фахівець у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності – найманий працівник або особа, яка працює за цивільно-правовим договором чи на громадських засадах, що здобули компетенцію за напрямами національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання та/або громадянської освіти, функціональні обов’язки яких включають питання утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Складовими державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності є:

1. національно-патріотичне виховання;
2. військово-патріотичне виховання;
3. громадянська освіта.

Військово-патріотичне виховання – наскрізний виховний процес, метою якого є спрямований на формування у громадян України:

• оборонної свідомості,
• готовності до національного спротиву,
• підвищення суспільної значущості та поваги до військової служби,
• мотивації громадян до набуття ними необхідних компетентностей у сфері безпеки і оборони.

Метою військово-патріотичного виховання є формування:

1. оборонної свідомості,
2. готовності стати до лав Збройних Сил України та інших формувань сектору безпеки та оборони України,
3. готовності до національного спротиву.

Військово-патріотичне виховання здійснюється за такими напрямами:

• формування оборонної свідомості;
• популяризація військової служби;
• залучення громадян до сприяння безпеці і обороні України;
• розвиток військово-прикладного і службово-прикладного спорту, технічної творчості та інновацій;
• широке залучення школярів до загальнодержавних, регіональних та місцевих заходів військово-патріотичного виховання;
• обов’язкове викладання предмета “Захист України” під час здобуття профільної середньої освіти;
• підготовка кваліфікованого кадрового потенціалу з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності з подальшим їх залученням до організації та здійснення освітньої діяльності з початкової військової підготовки, реалізації програм, проектів та заходів військово-патріотичного виховання;
• залучення ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності до організації та здійснення програм, проектів та заходів військово-патріотичного виховання.

 

Закон України (№1702-IX, від 03.08.2023)
“Про основи національного спротиву”

Національний спротив – комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.

Підготовка громадян України до національного спротиву – сукупність заходів, які здійснюються державними органами та органами місцевого самоврядування з метою формування патріотичної свідомості та стійкої мотивації, набуття ними знань та практичних вмінь, необхідних для захисту України;

Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.

Метою національного спротиву є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.

Завданнями територіальної оборони є:
…
4) участь у підготовці громадян України до національного спротиву;
…
12) участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника);
…

Завданнями підготовки громадян України до національного спротиву є:

• сприяння набуттю громадянами України готовності та здатності виконання конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;
• військово-патріотичне виховання громадян України;
• підготовка населення до умов життєдіяльності в районах ведення (воєнних) бойових дій.

Основою підготовки громадян України до національного спротиву є їх загальновійськова підготовка, яка організовується за територіально-зональним принципом, ґрунтується на засадах високої мотиваційної привабливості та узгоджується з процесом трансформації системи комплектування за призовом відповідно до принципів та найкращих практик держав – членів НАТО.

Загальновійськова підготовка громадян України полягає в опануванні базовими загальновійськовими знаннями, практичними вміннями і навичками та поділяється на початкову і базову підготовку.

Початкова підготовка організовується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, разом з Міністерством оборони України та проводиться в закладах загальної середньої освіти. У літній час проводиться військово-патріотична підготовка в ігровій формі у літніх таборах.

 

Постанова кабінет міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1443
«Порядок організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України до національного спротиву»

Загальновійськова підготовка громадян здійснюється в мирний час та особливий період незалежно від політичних та інших вподобань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання з метою формування в суспільстві готовності до стійкого опору агресору, зокрема в інформаційному просторі, патріотичної свідомості та стійкої мотивації, набуття та підтримання громадянами знань та практичних вмінь, необхідних для захисту України.

Загальновійськову підготовку проходять громадяни допризовного, призовного віку, військовозобов’язані, резервісти та інші категорії громадян, які виявили бажання долучитися до національного спротиву.

Загальновійськова підготовка поділяється на початкову і базову підготовку.

Початкова військова підготовка здійснюється з метою формування у громадян первинних загальновійськових знань і спеціальних компетентностей стосовно оборонної свідомості, ознайомлення громадян з місцем і роллю громадянина у зв’язку з усвідомленням свого обов’язку щодо збройного захисту України.

Головними завданнями початкової підготовки є:

• військово-патріотичне виховання громадян;
• ознайомлення громадян з основами законодавства щодо захисту України, цивільного захисту населення та особистої безпеки людини;
• усвідомлення громадянами свого обов’язку щодо захисту України в разі виникнення загрози незалежності та територіальній цілісності держави;
• набуття знань про функції Збройних Сил, інших складових сил безпеки та сил оборони, їх характерні особливості;
• здійснення морально-психологічної підготовки до військової служби;
• набуття практичних навичок для засвоєння основ захисту України, військової справи,цивільного захисту населення, домедичної допомоги, здійснення психологічної підготовки громадян;
• підготовка громадян до захисту України, професійної орієнтації молоді до служби у Збройних Силах та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.

Початкова підготовка організовується МОН разом з Міноборони та включається до Державного стандарту профільної середньої освіти, що реалізується на третьому рівні повної загальної середньої освіти в закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інших закладах освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти (далі – заклади освіти).

Організація початкової підготовки включає:

• планування заходів початкової підготовки;
• військово-професійну орієнтацію, військово-професійне інформування та військово-професійні консультації громадян під час здобуття базової середньої та профільної середньої освіти;
• створення та використання навчальної матеріально-технічної бази закладів освіти;
• всебічне забезпечення проведення початкової підготовки;
• керівництво початковою підготовкою.

З громадянами допризовного віку початкова підготовка проводиться відповідно до вимог Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2000 р. № 1770 “Про затвердження положень про допризовну підготовку і про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей” (Офіційний вісник України, 2000 р., № 49, ст. 2121). Початкова підготовка проводиться в закладах освіти шляхом викладання навчального предмета “Захист України” та здійснення заходів національно-патріотичного і військово-патріотичного спрямування. Програми з навчального предмета “Захист України” розробляються відповідно до Державного стандарту профільної середньої освіти та затверджуються МОН за погодженням з Міноборони.

У закладах освіти викладання навчального предмета “Захист України” проводиться відповідно до освітньої програми закладу.

Базова підготовка здійснюється з метою підготовки громадянина, здатного виконувати завдання як у мирний, так і воєнний час у бойових умовах та сприяння набуттю громадянами первинних знань, умінь та навичок щодо порядку поводження із зброєю та її застосування, дій на полі бою (пересування та орієнтування на місцевості), надання домедичної допомоги, а також первинної психологічної допомоги (самодопомоги), поводження з саморобними вибуховими пристроями та формування стійких морально-психологічних якостей, необхідних для захисту України.

Основними завданнями базової підготовки є:

• набуття громадянами базових знань, умінь та навичок у володінні стрілецькою зброєю;
• формування у громадян психологічної мотивації та стійкості до виконання обов’язків військової служби, навчання їх методів надання домедичної допомоги, первинної психологічної допомоги (самодопомоги);
• виховання у громадян високих морально-бойових якостей, почуття відповідальності за захист Батьківщини, дисциплінованості та військового товариства;
• навчання громадян дотриманню норм міжнародного гуманітарного права і правил ведення війни.

Базова підготовка організовується та проводиться Міноборони разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, волонтерськими, громадськими та спортивними організаціями.

Організація базової підготовки включає:

• планування заходів базової підготовки;
• створення та використання навчальної матеріально-технічної бази;
• всебічне забезпечення проведення базової підготовки;
• керівництво базовою підготовкою.

Базова підготовка проводиться з громадянами призовного віку, військовозобов’язаними та резервістами, які не проходили військову службу, іншими громадянами, які не виконують військового обов’язку в запасі.

Контроль за організацією, проведенням і результатами загальновійськової підготовки громадян, її забезпечення здійснюється:

• керівниками закладів освіти та органами управління освітою – початкової підготовки у закладах базової середньої освіти;
• Міноборони – базової підготовки визначеної категорії громадян під час проведення періодичних навчальних зборів, занять, курсів.